2 лютого за новим церковним календарем вірні святкують день Стрітення Господнього. Яка історія свята та якими були прадавні традиції.
На сороковий день після Різдва, батьки принесли до храму Ісуса, де назустріч родині вийшов старець Симеон Богоприємець, який чекав на дитину упродовж тривалого часу. Симеон глянув на малюка й сповістив, що принесене до храму немовля служитиме спасінню людей. Ця зустріч старця й Ісуса увійшла в історію християнства як Стрітення Господнє. Від V століття цей день є святковим у православній, католицькій, а також у частині протестантських церков. Від часу виходу євреїв із єгипетського полону, кожен хлопчик-первісток належав Богові і мав бути принесений до храму на сороковий день свого життя.
За Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, котрому Святий Дух сповістив, що він помре тільки після того, як побачить Ісуса. Симеон повідомив, що немовля прийшло служити справі спасіння людей. Після виконання своєї місії старець пішов з життя.
Язичники вірили, що у цей день зима зустрічається з весною. Але із приходом християнства люди почали славити як дату, коли немовля Ісус зустрівся у храмі із Симеоном. Саме цей старець виявив Месію світові. Із церковнослов’янської мови слово “стрітення" означає “зустріч", яка описує важливу подію в житті Ісуса Христа.
Традиції свята:
- освячення вогню трансформувалося у християнській традиції в освячення у храмах свічок, які називали "громничними", їх запаленими люди несли до хати. Такі свічки цілорічно зберігали на покуті. За повір’ями, вони мають велику силу боронити оселю та ниву від гніву природи, а мешканців дому — від хвороб, тощо;
- на Стрітення у храмах святили воду: люди вірили, що вона лікує хвороби й рани, рятує від нечистої сили. Тож освяченою водою господарі кропили оселю, кропили вояків, які збирались у похід. Зібрану воду з бурульок на Стрітення додавали до звичайної, сподіваючись, що вона цілюща й оборонить від багатьох напастей.
Нагадаємо, що раніше, на 41-й день народження зірці "Дизель Шоу" Вікторії Булітко освідчились.