Уже за кілька тижнів українці відзначатимуть одне з найбільших християнських свят — Великдень. У 2026 році дати святкування знову відрізнятимуться: римо-католики зустрінуть Воскресіння Христове 5 квітня, тоді як православні та греко-католики — 12 квітня.
Різниця у датах святкування Великодня між християнами різних конфесій традиційно викликає запитання. Як пояснює священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ о. Тарас Видюк, причина полягає у двох різних системах обчислення — пасхаліях.
За його словами, християни західного обряду користуються григоріанською пасхалією, тоді як православні — александрійською. Основна різниця виникає через відмінності у визначенні весняного рівнодення та календарних системах. Якщо католики орієнтуються на фіксовану дату 21 березня, то в православній традиції вона зміщується приблизно на два тижні. Саме тому Великдень може припадати на різні дні, хоча іноді ці дати збігаються.
Попри календарні розбіжності, у християнському світі існує прагнення до єдності. Священник зазначає, що в майбутньому всі конфесії можуть прийти до спільної дати святкування Воскресіння Христового.
Однак, за словами капелана, значно важливішим за дату є духовний зміст свята. Центральним моментом Великодня є не освячення кошика, а участь у богослужінні, причастя та щира молитва. Саме це, за церковним вченням, є основою святкування.
Водночас традиція освячення великоднього кошика залишається важливою для багатьох українців. До нього зазвичай кладуть символічні продукти: паску, яйця, сир, масло, молоко, сіль, хрін та м’ясні вироби. Кожен із цих елементів має своє значення. Наприклад, паска символізує тіло Христа і повноту життя, яйця — відродження та перемогу життя над смертю, а м’ясо — радість Воскресіння.
Разом із тим церква наголошує на недоречності деяких сучасних звичаїв. Зокрема, не прийнято освячувати алкоголь, сигарети чи інші речі, що суперечать духовному змісту свята. Також не варто класти до кошика гроші, прикраси або побутові предмети — освячення не є способом "благословити" матеріальні речі.
Окремо священник звертає увагу на народні традиції, які не мають релігійного значення. Наприклад, "биття" яйцями є радше розважальним звичаєм, що має дохристиянське коріння. Церква не забороняє такі традиції, однак і не надає їм духовного змісту.
Цікаво, що з часом змінився і сам великодній кошик. Якщо раніше більшість страв готували вдома, то сьогодні дедалі частіше українці купують готові паски та крашанки в магазинах.
Попри це, головна ідея Великодня залишається незмінною — це свято перемоги життя над смертю, віри, надії та духовного оновлення. І незалежно від дати, саме цей зміст об’єднує мільйони християн у всьому світі.
Нагадаємо, що Великдень наближається, і разом із випіканням пасок постає питання декору. Замість звичної присипки дедалі більше господинь обирають креативні рішення. Кулінарка Тетяна Літвінова показала кілька простих і водночас ефектних способів прикрасити паску. Серед них — шоколадні квіти, декор із маршмелоу та навіть цукровані живі квіти. Ці ідеї допоможуть зробити святкову випічку сучасною та особливою.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.