У Подільському районному суді Києва розглядається сімейний спір між бізнесменом Володимиром Костельманом та його колишньою партнеркою Ганною Кравченко щодо порядку виїзду їхньої малолітньої доньки за кордон.
До редакції "CK Life" звернулася Ганна Кравченко, яка повідомила про судовий спір із колишнім партнером, співвласником Fozzy Group Володимиром Костельманом, щодо порядку виїзду їхньої неповнолітньої доньки за кордон.
Ганна Кравченко заявляє, що предметом позову є надання дозволу на виїзд дитини без її згоди та особистого супроводу. Вона вважає, що справа виходить за межі приватного конфлікту та може створювати ризики формування практики, яка впливає на баланс батьківських прав під час воєнного стану.
До редакції надійшла копія судової ухвали Подільського районного суду міста Києва, надана Ганною Кравченко.
"Зараз навколо моєї родини розгортається ситуація, яка виходить далеко за межі приватної суперечки і є небезпечним прецедентом для всієї судової системи під час війни. Мій колишній партнер, бізнесмен і співвласник Fozzy Group Володимир Костельман, намагається через Подільський районний суд міста Києва вибороти дозвіл на виїзд нашої малолітньої доньки за кордон взагалі без моєї згоди та супроводу",- зазначає Ганна.
Окремі запитання у Кравченко викликає перебіг самого судового процесу. Вона стверджує, що під час ознайомлення з матеріалами справи звернула увагу на формулювання в ухвалі суду, які, на думку її адвокатів, виходять за межі звичайного усунення процесуальних недоліків.
За словами Кравченко, йдеться про випадок, коли в судових документах було детально вказано, які саме неточності необхідно усунути в позовній заяві та які формулювання слід уточнити.
"Мої адвокати звернули увагу на те, що суд фактично вказує позивачу, що саме потрібно виправити в документах. Бо там прізвища вписали, а у якомусь місці не вписали. Як пояснюють адвокати, що суддя такого повноваження немає. Він не може підказувати такі речі ", — зазначає вона.
Кравченко стверджує, що в повсякденному житті доньки батько практично не брав участі. За її словами, навіть під час спільного життя значну частину часу сім’я фактично проживала окремо, а спілкування батька з дитиною обмежувалося короткими візитами. Вона також зазначає, що під час сімейних поїздок та відпочинку догляд за дітьми нерідко покладався на інших людей.
Окрему увагу вона звертає на те, що, за її твердженням, Володимир Костельман протягом багатьох років не приїжджав особисто за дітьми та віддавав перевагу організації поїздок через помічників і водіїв. Саме це, за словами Кравченко, стало однією з головних причин нинішнього конфлікту. Вона наполягає, що не заперечує проти спілкування батька з донькою, однак вважає неприйнятною ситуацію, коли малолітню дитину перевозять сторонні особи без супроводу матері.
"Я неодноразово пропонувала простий варіант: я привожу дитину, батько її забирає особисто. Але він від цього відмовлявся. Моя позиція незмінна — якщо йдеться про малолітню дитину, особливо під час воєнного стану, відповідальність за неї повинні нести батьки, а не наймані працівники", — каже вона.
За словами Ганни Кравченко, раніше вона неодноразово надавала згоду на виїзд дітей за кордон і самостійно супроводжувала їх під час таких поїздок. Водночас у нинішньому спорі її занепокоєння викликає відсутність, на її думку, чітко визначених гарантій щодо місця перебування дитини, порядку її повернення та персональної відповідальності осіб, які мають супроводжувати дитину за кордон.
"Мої адвокати пояснювали, що під час воєнного стану законодавство передбачає окремі механізми виїзду дитини, але все одно має бути згода одного з батьків. Я не розумію, в чому проблема, щоб я привезла дитину, а батько особисто її забрав. Я ніколи не заперечувала проти їхнього спілкування. Питання лише в тому, чому мене намагаються повністю усунути з цього процесу", — стверджує Ганна.
Окреме занепокоєння у Кравченко викликає питання гарантій повернення дитини до України після поїздок за кордон. За її словами, вона пропонувала врегулювати порядок таких поїздок у письмовому вигляді та зафіксувати відповідальність сторін.
"Я пропонувала прописати, хто, коли і куди привозить та забирає дитину. Якщо виникла б будь-яка спірна ситуація, у мене був би офіційний документ, на який можна посилатися. Але такий варіант його не влаштовував. Йому потрібен саме судовий дозвіл", — стверджує вона.
Також жінка пов’язує свої побоювання з попереднім досвідом сімейних відносин та комунікації навколо середньої доньки. За її словами, саме через це вона наполягає на чітко визначених правилах і гарантіях щодо молодшої дитини.
Ще одним аргументом Ганна називає відсутність, за її словами, чіткої інформації про постійне місце проживання батька дитини за кордоном. Вона стверджує, що під час розгляду справи не побачила зрозумілого механізму, який би визначав, де саме перебуватиме дитина та хто нестиме за неї відповідальність.
"Наскільки мені відомо, він не має одного постійного місця проживання. Останній раз діти їздили до нього в листопаді — у Португалію. Але я не розумію, як має виглядати ця схема надалі. Хто саме приїжджатиме за дитиною, куди її везтимуть і хто відповідатиме за неї?" - каже жінка.
На думку Кравченко, нинішній спір взагалі не виник би, якби батько був готовий особисто супроводжувати дитину, а не покладати це на сторонніх людей.
"Взагалі хай сам приїжджає. Зараз військовий стан, і це маленька дитина, за яку повинні відповідати батьки, а не сторонні люди. Були вже ситуації, коли дитині ставало погано в дорозі, болів живіт, і водій телефонував та запитував, чи не потрібно повертатися назад, тому що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за чужу дитину. Саме тому я не розумію, навіщо залучати сторонніх людей, якщо батько може особисто брати участь у житті доньки", — говорить Ганна.
Також редакція звернулася до Володимира Костельмана та представників Fozzy Group із проханням надати коментар щодо викладених обставин. У відповіді Fozzy Group зазначили:
