На каналі RAMINA вийшов новий випуск Дачного Двіжу. Гостями стали Ігор "Янкі" Янков і Микола "Фрост" Кущ. Розмова — про мобілізацію, тил, ПТСР і мову.
Янкі розповів про білоруський інформаційний вакуум. Він підкреслив, як в Україні змінилось його бачення війни. Навів особисту історію розмови з батьком:
"Коли ми ще тоді спілкувалися з ним про те, що буде війна і я братиму участь, він питав: "Проти кого? Проти росії? Проти путіна?" І каже: "Ти що, смішний, чи що? Ти що, воюватимеш за Бандеру?" От якось так. І так — поголовно всі".
Доброволець пояснив, чому формально вважається в Білорусі "терористом". Він описав наративи, які роками нав’язували пропагандою:
"…Тоді просто виведіть війська з тієї країни, яка вам не належить, і у вас не буде жодних заручників! Ну все елементарно. Їх називають терористами".
Янкі також жорстко оцінив кадрову ситуацію.
"Мобілізаційний ресурс просрано, я скажу це прямо… Я проводжу співбесіди й бачу кількість цивільних добровольців".
Фрост окреслив рамки воєнного часу.
"У воєнний час демократія неефективна… Але це все має бути набагато жорсткіше".
Командир розвідувального взводу пояснив, що війна — не тільки окопи. Потрібні піхота, дрони, водії, фахівці тилу.
"А це не завжди прямо п***дець… Є багато різних посад, де потрібні люди… Треба, щоб вся країна працювала на Перемогу".
Фрост відверто згадав полон і психологічні наслідки.
"Коли я вийшов з полону, по-перше, в мене повністю, на 180°, перевернулося бачення світу… Я пацанам, коли хтось починав розслаблятись, особливо в полоні, казав: "Пацани, пониємо, коли вийдемо"".
Він описав симптоми після штурмів і роботу з тригерами.
"…А зараз тебе кожен звук "паяє", все дратує… Починається ніби панічна атака… У звичайному житті це почало проявлятися як різкі емоційні зриви".
Окрема тема — мовні конфлікти в тилу. Фрост сформулював позицію чітко.
"Війна — не про те, щоб до*буватись до людей за мову".
Він нагадав, що до 2022 року підтримував жорстку українізацію. Та "мовні патрулі" в тилу назвав абсурдом:
"…І їхня боротьба полягає в тому, щоб до*буватись до людей за мову. Причому… до волонтерів, які виконали пи*ць скільки роботи".
Головний висновок випуску простий. Країна має діяти як єдиний механізм. Фронт потребує людей і дисципліни. Тил — поваги, роботи і менше взаємної ворожнечі.
Читати також: фільм українського режисера Валентина Васяновича переміг на 50-му TIFF: історія про післявоєнну Україну.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!
