До початку повномасштабного вторгнення Костянтин був підприємцем: мав власну столярну майстерню, створював вироби з дерева, реалізовував індивідуальні проєкти та забезпечував роботою інших майстрів. Планував розширити бізнес: запустити повноцінне меблеве виробництво, сформувати команду та розвивати власний бренд.
З початком повномасштабної війни його життя змінилося. Костянтин вирішив стати на захист України. Попри відсутність попереднього військового досвіду, він приєднався до Десантно-штурмових військ, згодом служив у піхоті, а також здобув фах сапера під час навчання в Кам’янець-Подільському.
Служба проходила в умовах постійної небезпеки, інтенсивних бойових дій і щоденної відповідальності за життя побратимів. За словами Костянтина, найважливішим на фронті було зберегти життя – своє та тих, хто поруч.
У лютому 2025 року під час виконання бойових завдань у Харківській області він зазнав тяжких поранень. Унаслідок контузій у Костянтина паралізовано праву сторону тіла. Він переніс складні операції, нині проходить тривалу реабілітацію. Попереду – ще один етап лікування.
Важливу роль у відновленні відіграє підтримка сім'ї – дружини та дітей, а також внутрішня мотивація не здаватися і рухатися вперед.
Сьогодні Костянтин навчається в автошколі Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони. Вміння водити автомобіль для нього є новою навичкою, а отримання посвідчення водія – практичним кроком до більшої незалежності. Воно дасть змогу самостійно пересуватися, бути мобільним, вирішувати робочі питання і поступово повертатися до підприємницької діяльності.
"Я дуже задоволений навчанням. Матеріал подають зрозуміло, і вже з першого заняття я зрозумів, що зробив правильний вибір. Раджу всім, хто має фізичні обмеження, не боятись і приходити навчатися",– зазначає Костянтин Лучковський.
У Департаменті поліції охорони наголошують: підтримка ветеранів має бути прикладною та орієнтованою на реальні потреби людини після війни. Йдеться не лише про відновлення фізичних можливостей, а й про повернення до щоденної самостійності, роботи, власної справи та активної ролі в суспільстві.
"Для нас важливо створювати умови, за яких ветерани після поранень можуть відновлювати не лише фізичні можливості, а й упевненість у власних силах. Підтримка ветеранів має давати реальні можливості для відновлення після поранення. Навчатися водіння – це про мобільність, незалежність і нові можливості для людини. Такі історії показують, що підтримка ветеранів має бути системною, доступною та орієнтованою на реальне життя", – підкреслює начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич.
Після отримання посвідчення водія Костянтин планує повернутися до деревообробки та розвивати виробництво разом із побратимами, які готові долучитися до роботи. У майбутньому він бачить себе в організації виробничих процесів, координації команди, передачі досвіду та забезпеченні логістики.
"Я буду головою, а вони – моїми руками", – говорить Костянтин.
Історія Костянтина Лучковського – це приклад стійкості, взаємної підтримки та прагнення до розвитку навіть після важкого поранення. Це історія про силу духу, родину, побратимство і нові можливості, які відкриваються тоді, коли людина не зупиняється.
Нагадаємо, раніше син відомого телеведучого та журналіста Костянтина Грубича, 28-річний Ярослав, вперше з'явився на публіці з протезом після тяжкого поранення. Торік у липні він втратив праву руку на фронті. Зараз ветеран проходить реабілітацію та починає звикати до нового пристрою.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
