Чи доречні розважальні шоу під час війни і чи є стоп-теми для жартів? Нещодавні номери "кварталівців" і "Дизеля" спричинили неабияку хвилю обурення у суспільстві – аж до закликів "закенселити" гумористичні проєкти як такі. Адже в країні, де сам Президент є колишнім коміком, схоже, шоу-біз і політика переплелись дуже тісно.
Тож, як пишуться і знімаються скетчі для таких шоу, чи має бути табу на певні теми, як реагувати на хейт і що відбувається за лаштунками Ліги сміху? Дивіться у новому подкасті Артема Реброва з акторкою та блогеркою Анастасією Ткаченко.
Про команду з Ліги сміху та нові проєкти:
Зараз у Лізі сміху я участь не беру – в нас розпалась команда, так скажемо, всі розійшлись на власні хліби. Остання наша гра була зіграна в фіналі 2021 року. Влад Шевченко почав займатись іншим, і плюс свої корективи внесла війна тощо. Андрій вимушено евакуювався з Херсона. У нього був дуже складний шлях, як він це робив. Він же виїжджав з-під окупації і зараз опинився за кордоном. Так вийшло, і він поки не має змоги повернутись.
Зараз потрошки веду інстаграм, знімаю якісь скетчі, якісь вірусні відео. Є в планах дуже багато цікавих нових проєктів, які я поки не можу анонсувати. Чесно кажучи, з початку війни я пішла працювати керуючою в ресторан, і робота займала 100% мого часу. Працювала без вихідних. Мій марафон тривав, якщо не помиляюсь, днів шістдесят без вихідних. Це мені допомагало відволікатись від всього, що відбувається. Ну і заробляла якісь гроші, плюс їздила на зйомки.
Про блогінг:
Я взагалі не вважаю, що я "в ніші". Як блогер я тільки починаю певні кроки ведення інстаграму. Але в мене є інші проєкти – роз'їзди, всілякі регіональні Ліги сміху, якісь івенти, корпоративи в різних містах і таке інше. Тому нібито глобально я не займаюсь нічим, але по суті маю дуже багато роботи.
Іноді я дивлюсь: хтось мені лайкнув фотки, і це профіль з "галочкою". Думаю: цікаво, я таких не знаю. Заходжу, а в неї – 1700 підписників. Я така: прикол. Так що є й такі "блогери". У мене "галочки" немає. Я навіть не знаю як це робити. Я в дитинстві думала, що коли ти виходиш заміж, тобі звідкись дають квартиру, машину і роботу, хорошу зарплату, одноманітне волевиявлення. Так само тепер я думаю, що інстаграм подивиться, яка я молодець, як я люблю своїх підписників, і віддасть мені "галочку".
Про "табуйовані" теми в гуморі, алкоголь і скандальні жарти:
Знаєш, гумор – це дуже специфічна штука. І дуже суб'єктивна штука. І коли мені прилітає в коментарях на скетчі різні: боже, як це може бути смішно, бл***? Ну чесно, знайди те, що тебе смішить. Зараз в інтернеті є все. Хтось, наприклад, кайфує від відео про собак. Комусь це смішно, комусь смішний більш інтелектуальний гумор.
Це особисте діло, особиста справа справді кожного. Я не пишу гумор. Чесно скажу, пишуть хлопці, і це не завжди ідеально. Але є така штука, що я відіграю те, що вони пишуть, і все окей. Коли в тебе є робота в офісі, до шостої ти відпрацював і все – можеш відволіктись на якісь свої справи. Ти можеш піти десь з друзями, посидіти, тому що ти роботу свою залишаєш в офісі. А творча робота – це коли твій мозок постійно видає дуже велику кількість інформації, і ти не можеш зупинити і відволікти роботу свого мозку. Він постійно знаходиться в роботі. Коли наприклад, у тебе є дедлайн у десять днів, щоб написати смішний виступ, і ти хочеш чи не хочеш, але маєш генерувати цю інформацію.
І найпростіший спосіб відволіктись і розслабити мозок – це алкоголь. Тобто, коли вже пройшов робочий день, сіли, випили по чарці, мозок відключився. Прокинувся зранку з новими силами. А коли ти в стані алкогольного сп'яніння чи ще якогось, тобі здаються твої жарти, які ти пишеш, смішними. Тобто я думаю, що всі гумористи через це проходили. А коли ти на тверезу читаєш той блокнот з тим, що ти писав вчора ввечері, це лайно, вибачте на слові. І ти просто це все викидаєш у топку, і вся твоя енергія, яка була затрачена, пішла в нуль. Коефіцієнт корисної дії – нульовий, тому ніякого сенсу нема. Треба писати жарти у тверезому розумі, в тверезому стані, щоб ти розумів, що відбувається. Тому що, коли ти пишеш це не тверезо, ти відірваний від реальності. Народжуються різні жарти, які потім дуже сильно можуть сколихнути населення.
Про сенси у виступах і цінності:
Зараз я вже взагалі не в тому стані. Тобто, коли мене зараз просять, наприклад, вийти танцювати під Полякову, я скажу: ні. Я поясню чому. Тому що, можливо це буде звучати зверхньо, але я виросла вже трошки з того. Я вже маю інші цінності. Я вже інакше сприймаю все. І я хочу нести зі сцени трошки інший посил. Тому що тоді, в тому моменті ми були тими, ким ми були, а тепер ми всі виросли. Тому ми вже до того не звертаємося. Але це було, і я не шкодую про жоден момент. Навіть коли якийсь був негатив, там непорозуміння, сварки. Я не шкодую ні про що. І це дуже круто.
Повну версію подкасту дивіться на нашому ютуб-каналі.
Нагадаємо, відеоблогер Михайло Кінащук поділився з редакцією СК Life лайфхаками та ідеями, як творити контент, що чіплятиме, а також розповів про власний шлях зростання в соцмережах.
