Штучний інтелект уже працює у школах, офісах і державних сервісах, а фраза "ШІ забирає робочі місця" дедалі частіше звучить як аксіома. Журналістка проєкту СК Лайф Олександра Мороз вийшла на вулиці столиці й запитала містян, як часто й навіщо вони звертаються до чат-ботів, чи платять за них і чи відчувають загрозу для власної роботи. З'ясувалося, що більшість опитаних киян користується ШІ безкоштовно і не вірить, що алгоритми найближчим часом повністю витіснять людину з професії. Водночас глобальні оцінки впливу штучного інтелекту на ринок праці звучать значно тривожніше.
Найвідвертіше страх сформулювала студентка, яка навчається на акторку. За її словами, серіали та фільми, створені за допомогою ШІ, вже сьогодні настільки реалістичні, що глядачі не відрізняють їх від справжніх. "Я не знаю, що буде через п'ять років", — зізналася вона.
Мільярдна аудиторія
Масштаби явища вражають. У жовтні 2025 року OpenAI повідомила про понад 800 мільйонів щотижневих користувачів ChatGPT. У лютому 2026-го цей показник досяг 900 мільйонів, а влітку, за даними медіа, аудиторія перевалила за мільярд. ChatGPT має потужних конкурентів: Gemini від Google, Claude від Anthropic і Copilot від Microsoft.
Кияни цю конкуренцію відчувають на практиці. Один із респондентів розповів, що тестував Claude і Gemini, а зрештою зупинився на Claude. Сценарії використання різняться. Одні вдаються до ШІ лише для навчання, планування й обробки робочої інформації, щоб заощадити час. Інші звертаються до нього, коли щось незрозуміло або просто цікаво. Для третіх чат-бот став співрозмовником: молодий чоловік зізнався, що говорить зі штучним інтелектом, коли його турбує особисте питання, а поруч нікого немає.
Літня киянка взагалі не пише запитів, а розмовляє з ботом голосом і захоплено переказує, що той лагідно називає її "Маріночкою". Інша жінка поважного віку користується ШІ приблизно раз на день, хоч і з усмішкою зауважує, що з її життєвим досвідом могла б обійтися й без нього.
Користуватися — так, платити — не поспішають
Опитування показало, що більшість респондентів обходиться безкоштовними версіями. Одні кажуть, що їм поки вистачає базових можливостей, інші визнають, що платна версія дає більше, але потреби в ній не бачать. Хтось платить за ChatGPT і водночас безкоштовно користується Claude. Найвинахідливіший респондент тримає два безкоштовні акаунти: коли ліміт на одному закінчується, він просто переходить на інший. Ще один співрозмовник зазначив, що готовий платити лише за умови, що відповіді будуть достовірними на всі сто відсотків.
Поки користувачі економлять на підписках, індустрія нарощує витрати. Технологічні компанії вкладають сотні мільярдів доларів у дата-центри, обчислювальні потужності й нові моделі, а виробники чипів, зокрема Nvidia, відчувають цей попит на собі. Утім, коли й наскільки ці інвестиції окупляться, наразі не може сказати ніхто.
Робота: вплив, а не зникнення
Найбільше людей непокоїть доля робочих місць. За оцінкою МВФ 2024 року, штучний інтелект зачепить близько 40% робочих місць у світі, а в розвинених економіках — 60%. Світовий економічний форум у звіті про майбутнє робочих місць 2025 року прогнозує, що до 2030 року з'явиться близько 170 мільйонів нових посад, а приблизно 92 мільйони буде скорочено. Ключове слово тут — "вплив", а не "зникнення": змінюється передусім характер роботи та завдання, які виконують фахівці.
Самі кияни налаштовані переважно скептично щодо апокаліптичних сценаріїв. "Людину ніхто не замінить", — категорично заявив один із перехожих. Інші відповідали обережніше: частина професій постраждає, але айтівці й науковці нікуди не зникнуть. Один респондент оцінив можливе витіснення у 10–15% професій, а повну заміну людей машинами вважає неможливою. Інший переконаний, що ШІ радше допомагає тим, хто адаптується, працювати ефективніше, ніж відбирає у них роботу.
Прозвучала й думка про зворотну тенденцію: компанії, які активно впроваджували ШІ, нібито вже повертають працівників, бо лише люди здатні передбачити нестандартні ситуації. Ще один співрозмовник порівняв ШІ з появою інтернету: життя зміниться, але жодного "повстання роботів" він не очікує. Найгостріше висловилася пенсіонерка, яка, за її словами, навіть назвала чат-бота "шкідливим утворенням" під час розмови з ним. Її логіка проста: ШІ допомагає тому, у кого є власний інтелект, а тому, у кого його немає, він інтелект заміщає. Якщо ж покладатися лише на машину, мислення може атрофуватися.
Чого насправді варто боятися
Експерти бачать головну загрозу не в "надрозумі", а в помилках. Мовні моделі здатні впевнено видавати неправдиву інформацію, і це явище називають "галюцинаціями". Окрема проблема полягає в тому, що чим більше мислення ми перекладаємо на ШІ, тим менше тренуємо власне. До переліку найближчих ризиків належать також дипфейки, дезінформація та надмірна залежність від технологій. Саме тому в Європейському Союзі вже діють правила, що визначають вимоги до безпеки та використання штучного інтелекту.
Частина опитаних сприймає зміни філософськи: світ еволюціонує, і нові реалії треба просто прийняти. А для когось ШІ став ідеальним партнером для інтелектуальних бесід.
Підсумок опитування очевидний: користуватися штучним інтелектом готові багато хто, а платити за нього — значно менше. Попри страхи, більшість киян не вірить, що машина найближчим часом повністю замінить людину. Можливо, головне питання не в тому, чи замінять нас алгоритми, а в тому, чи встигнемо ми навчитися відповідально ними користуватися.
