На території колишнього Книшового кладовища в місті Бориспіль сьогодні розташований Книшовий меморіально-парковий комплекс. Це місце з багатовіковою історією, де сьогодні вшановують жертв найтрагічніших подій українського минулого.
Перше поховання на кладовищі датується 1851 роком. За легендою, територія, де нині розміщується комплекс, належала місцевому поміщику Книшу. Його син закохався в дівчину з простої родини, але батько був проти цього шлюбу. У спробі позбутися дівчини, Книш випадково вбив власного сина. Після трагедії, аби спокутувати гріх, він передав землю під кладовище й побудував церкву.
Кладовище офіційно закрили у 1963 році, і впродовж кількох десятиліть воно поступово занепадало, заростаючи бурʼянами та перетворюючись на закинуту територію. У 2007 році було ухвалене рішення облаштувати тут меморіал. Протягом 2008 року провели ексгумацію понад 1600 поховань і перепоховали їх у братській могилі. Вже наступного року почалося створення меморіального простору. Його концепція — вшанування памʼяті жертв репресій, катастроф та воєнних подій XX століття.
Сьогодні на території комплексу встановлено кілька важливих памʼятників:
- учасникам антибільшовицького повстання 1920 року;
- жертвам політичних репресій;
- загиблим унаслідок Чорнобильської катастрофи;
- жертвам голодоморів — у формі соняхів, що відрізняється від традиційних хрестів;
- загиблим пілотам-випробувачам;
- екіпажу літака АН-30Б, збитого російськими військами у 2014 році під Слов’янськом.
До всіх цих трагедій, як наголошують автори меморіалу, у той чи інший спосіб була причетна росія — як імперія, радянський союз чи сучасна рф.
У 1884 році на Книшовому кладовищі поховали відомого українського поета Павла Чубинського — автора слів Гімну України. Його могилу знищили ще у 1930-х роках, але у 2020 році в центрі комплексу встановили перший в Україні памʼятник Чубинському в повний зріст. Автором скульптури став Олексій Пергаменщик.
Серед усіх монументів особливо виділяється пам’ятник, присвячений антибільшовицькому повстанню в Борисполі у 1920 році. Його створив скульптор Олексій Степанов. Композиція у вигляді стіни з простріленими отворами, з якої виривається людина, справляє сильне емоційне враження. На стіні — обличчя загиблих та таблички з їхніми іменами й професіями.
Уся територія комплексу доглянута, з облаштованими алеями, лавками, зеленими насадженнями та освітленням. Це не лише місце памʼяті, а й простір для спокійних роздумів.
Ідея створення меморіалу належала Анатолію Федорчуку — багаторічному міському голові Борисполя. Саме він ініціював більшість із встановлених памʼятників. У 2020 році, перемігши на четвертих виборах мера, він раптово помер від ускладнень Covid-19. Відтоді почалися обговорення щодо присвоєння комплексу його імені. Хоча офіційного перейменування меморіалу не зафіксовано, у 2021 році Бориспільський академічний ліцей отримав ім’я Анатолія Федорчука.
Нагадаємо, село Витачів: місце сили і тисячолітньої історії на березі Дніпра.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!