У лондонській лабораторії компанії Shadow Robot інженери створюють роботизовані руки, що майже повністю відтворюють людські рухи. Їхній керівник Річ Вокер запевняє: мета не в створенні бойових машин, а в розробці технологій, які можуть допомагати людям у повсякденному житті.
"Наша мета — зробити такого робота, який допомагає вдома: прибирає, виконує хатні справи, стає універсальним помічником", — каже Вокер.
Але за цим стоїть і серйозніша мета — розв’язати глибоку кризу у сфері соціального догляду у Великій Британії.
За даними благодійної організації Skills for Care, торік в Англії було відкрито 131 тисяча вакансій у сфері догляду за дорослими. Загалом близько двох мільйонів людей віком від 65 років живуть із невиконаними потребами в догляді, згідно з Age UK. А до 2050 року кожен четвертий житель країни буде у віці 65+, що створить ще більший тиск на систему.
Попередній уряд оголосив про інвестиції у розмірі 34 мільйони фунтів у розробку роботів для догляду. У 2019 році влада заявила, що протягом наступних 20 років автономні системи, зокрема роботи, стануть частиною повсякденного життя.
Проте виникає питання: чи можна справді покластися на таких "помічників" у найвразливіші моменти життя?
Досвід Японії дозволяє зазирнути в таке майбутнє. Десять років тому там почали субсидувати розробку роботів для догляду, оскільки населення країни старіє, працівників не вистачає.
Професор Джеймс Райт з Queen Mary University of London провів сім місяців у японському будинку для літніх людей, спостерігаючи за трьома типами роботів. Перший — HUG — допомагав піднімати людей з ліжка. Другий — Paro — мав вигляд тюленя і був створений для роботи з пацієнтами з деменцією. Третій — Pepper — був маленьким гуманоїдом, що демонстрував вправи та спілкувався.
Та на практиці роботи виявилися не такими корисними, як очікувалося. Райт зазначив, що персонал витрачав більше часу на прибирання та зарядку роботів, а також на виправлення їхніх помилок.
"HUG доводилось постійно пересувати, щоб він не заважав. Paro викликав залежність у деяких мешканців. А з Pepper не могли виконувати вправи, бо його було погано видно та чути", — пояснює Райт.
Розробники кажуть, що врахували зауваження: HUG став компактнішим, Paro має підтверджену терапевтичну користь, а Pepper оновили.
Річ Вокер з Shadow Robot вважає, що ідею не варто відкидати. Нове покоління роботів буде набагато функціональнішим. Над цим також працює професорка Прамінда Калеб-Соллі з Ноттінгемського університету, яка створила мережу Emergence, щоб вивести роботів з лабораторій у реальні умови. Вона опитує літніх людей, щоб з’ясувати, які функції вони хочуть бачити у роботах.
Хтось хоче голосове керування, хтось — миле обличчя. Але більшість хоче, аби роботи підлаштовувались під їхні змінні потреби та могли самостійно заряджатися і прибиратися.
"Ми не хочемо доглядати за роботом — ми хочемо, щоб він доглядав за нами", — сказав один із учасників дослідження.
Компанія Caremark вже тестує робота Geni у Челтнемі. Один чоловік із ранньою стадією деменції казав, що йому подобається просити робота вмикати музику. Але загальна реакція була неоднозначною: хтось у захваті, а хтось — ні.
Директор Майкл Фолкс наголошує: мовиться не про заміну людей, а про звільнення часу для справжнього догляду.
Тим часом у Shadow Robot продовжують роботу над досконалою рукою. Вона має 100 сенсорів і рухається точно як людська, навіть може зібрати кубик Рубіка однією рукою. Але з більш тонкими завданнями, як використання ножиць або підняття крихких предметів, поки що виникають труднощі.
"Наше тіло — це результат мільйонів років еволюції. А рука — один із найскладніших інструментів", — каже Вокер.
Його команда разом із 35 компаніями працює над проєктом у межах урядової ініціативи ARIA, яка фінансує ризиковані, але потенційно проривні дослідження.
Інженер із Данії Гуггі Кофод також долучився до проєкту. Він створює штучні м’язи, що скорочуються під дією електричного струму. Вони мають замінити традиційні мотори й зробити рухи роботів більш природними. Його компанія Pliantics вже знайшла підхожий матеріал, який є м’яким і міцним.
Для Кофода це не просто інженерний інтерес: його близькі люди померли від деменції, тож він хоче допомогти іншим жити з цією хворобою.
Найбільша мета — щоб робот міг розпізнати тиск на об’єкт і припинити стискання в потрібний момент, як це робить шкіра на наших пальцях.
Однак не всі бачать у цьому лише позитив. Джеймс Райт застерігає: у гонитві за економією може постраждати людський фактор. Стандартизація догляду для зручності роботів може призвести до того, що працівників почнуть менше цінувати — як фінансово, так і емоційно.
Утім, інші експерти оптимістичні. Професор Гопал Рамчурн із Саутгемптонського університету вважає, що ринок догляду — один із найбільш перспективних через старіння населення. Він також очолює компанію Responsible AI, яка займається безпечним впровадженням штучного інтелекту.
Він нагадує про робота Optimus від Ілона Маска, який вже розносив напої на заході Tesla. І додає: "Ми маємо підготуватись до того майбутнього вже зараз, доки великі технокомпанії не зробили це без нас.
Роботи прийдуть. Головне, щоб вони працювали на нас, а не ми — на них".
Читати також: вчені знайшли новий спосіб відновлення росту волосся всього за 20 днів.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.