Лиса гора на Печерську — одне з найзагадковіших місць Києва. Вона відома легендами про шабаші відьом, старовинні язичницькі святилища та моторошні місця страт. Тут зустрічаються молодіжні субкультури, неоязичники та любителі містики.
Лиса гора — це одне з наймістичніших і загадкових місць Києва, розташоване на південний захід від Видубичів, на правому березі річки Либідь. Вона знаходиться між Теличкою, Саперною слобідкою та Багриновою горою. Це місце протягом століть оточене легендами про відьомські шабаші та ритуали, а сьогодні сюди приходять неоязичники, представники різних субкультур і ті, хто цікавиться містикою.
Ще до часів Київської Русі на Лисій горі знаходилися дерев’яні фортеці та язичницькі святилища, де проводили обряди волхви. Вони вважали це місце особливим, а дехто з істориків припускає, що тут існували підземні храми і капища. Назва гори — Лиса — виникла через відсутність на ній рослинності: пращури вірили, що на "місцях сили" не ростуть дерева, і облаштовували тут свої культові місця. Всі дерева, які зараз є на Лисій горі, були висаджені під час створення паркової зони, тоді як стародавні дуби на її схилах залишили недоторканими.
У другій половині XIX століття Лиса гора стала стратегічним військовим об’єктом. На її вершині побудували форт, який мав захищати Київ від нападу ворогів із заходу і півдня. Форт складався з системи бастіонів, валів і тунелів. Висота валів сягала 10-12 метрів, а у підземеллях зберігалися запаси води, які могли затопити територію у разі атаки. План фортеці тримали в суворій таємниці, а зрадникам погрожували розстрілом або засланням.
За радянських часів частину Лисої гори використовували для страт. "Державних злочинців" вішали на шибеницях, а їхні тіла закопували неподалік. Це місце називали "Мертвецька роща". Археологи, що працювали на горі, знаходили тіла з мідними списами у спині — ознака страти без християнського поховання. Відомий випадок страти на Лисій горі — це смерть Дмітра Богрова, вбивці прем’єра Столипіна. За переказами, його привид досі блукає горою.
Під час Першої світової війни тут сталися інші трагедії. На складах Лисої гори зберігали вибухівку, і в 1918 році тут стався сильний вибух, який зруйнував частину Печерська. Вибухова хвиля дійшла навіть до Університету Св. Володимира, вибивши шибки у вікнах.
У роки Другої світової війни на Лисій горі розташувалася німецька танкова частина. Військові архіви свідчать, що солдати часто зустрічалися з "незрозумілими явищами". Чимало солдатів звільняли через нервові розлади, а деякі закінчили життя самогубством. Наймістичнішим місцем вважається патон №2, де техніка часто відмовляє, а відвідувачі чують голоси та бачать дивні образи. Біля входу до патону навіть хтось написав слово "Пекло".
Після війни на Лисій горі розмістили ракетну частину, а у 1990-х роках військові залишили цю територію. З того часу Лиса гора перетворилася на місце для містичних прогулянок, які приваблюють туристів і любителів надприродного. Сучасні язичники встановили на горі капище Святовида, яке стало місцем зборів і ритуалів.
Гід, який проводив екскурсію на Лису гору, наголошує, що це місце має особливу енергетику. Тут люди відчувають силу природи і приходять для внутрішнього оновлення. Перед тим, як відвідати Лису гору, рекомендується привітатися з нею, вшанувати пам'ять предків і залишити частування — таким чином гора віддячить відвідувачам припливом сил.
Сьогодні Лиса гора продовжує зберігати свої таємниці, манячи тих, хто прагне відчути її містичну ауру та доторкнутися до історії, пронизаної ритуалами, легендами та загадковими явищами.
Нагадаємо, український Стоунхендж: Камінне село – унікальна пам’ятка з двомільярдною історією.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!
