9 травня 1981 року, у Києві урочисто відкрили монумент Батьківщина-Мати – один із найбільш впізнаваних символів столиці України. Спорудження статуї та меморіального комплексу викликало чимало суперечок, курйозів і навіть міфів. Від початкових планів покрити фігуру золотом до боротьби з "куцим мечем" – історія монумента захоплює й досі.
Монумент до радянських свят: для чого його зводили?
Спорудження меморіального комплексу розпочали у 1970-х роках, ідею якого активно підтримувало керівництво УРСР. Офіційна мета – увічнення пам’яті про події Другої світової війни, яку в СРСР називали Великою Вітчизняною. Спочатку він носив назву "Перемога" на честь тріумфу у Другій світовій війні.
Комплекс мав вразити масштабами: крім 62-метрової алюмінієвої фігури жінки, що тримає меч і щит, планували спорудити велетенських воїнів висотою до 30 метрів і навіть покрити статую шаром золота, щоб вона виблискувала на сонці.
Але після смерті першого автора проєкту – москвича Євгенія Вучетича – ідею підкоригували. Київський скульптор Василь Бородай спростив задум: замість золота обрали алюміній, а про велетнів взагалі забули.
Як вкоротили меч: легенди й реальність
Одним із найбільш впізнаваних елементів монумента став меч, який тримає фігура жінки. Але в процесі спорудження його довелося вкоротити. Згідно з легендою, митрополит Філарет начебто попередив керівництво, що меч не може бути вищим за хрест дзвіниці Києво-Печерської лаври, бо це принесе нову війну.
Насправді меч вкоротили з іншої причини. Під час випробувань моделі статуї в аеродинамічній трубі з’ясувалося, що довгий меч сильно вібрує на вітрі. Інженери вирішили зменшити його довжину, щоб уникнути небезпеки руйнування конструкції.
Кумедні ситуації під час будівництва
Процес зведення монумента не обійшовся без курйозів. Наприклад, для монтажу 62-метрової статуї привезли 100-метровий підйомний кран із Донбасу. Але після завершення будівництва часу на його демонтаж не залишилося, тому кран просто розрізали автогеном на металобрухт.
Також довелося вручну затягувати до "Залу Перемоги" 12-тонний макет ордена "Перемога". Техніка не могла працювати у вже готовому залі, тому військові виділили три сотні солдатів, які затягнули глибу вручну за допомогою тросів і лебідок.
Статуя – пам’ятник видатній українці
Фігура жінки – це не лише символ перемоги. Її обличчя має риси видатної української скульпторки Галини Кальченко, яка померла від раку у віці 49 років. Василь Бородай вирішив таким чином вшанувати пам’ять своєї талановитої колеги.
Щоправда, деякі елементи скульптури довелося коригувати. Наприклад, ніс жінки подовжили, щоб він виглядав пропорційно знизу, а груди залишили в натуральному вигляді, попри вимоги партійного керівництва зробити їх симетричними.
Суперечливі назви та доля монумента
Меморіальний комплекс спочатку назвали "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років". У 2015 році музей отримав нову назву – Національний музей історії України у Другій світовій війні, а з його експозиції прибрали радянську символіку та зображення Брежнєва.
Сьогодні монумент Батьківщина-Мати входить до четвірки найвищих скульптур світу. У 2023 році на щиті статуї замість герба СРСР встановили український тризуб. Ця зміна стала важливим символом оновлення і переосмислення історичної пам’яті.
Черкаський "Пагорб Слави" і місцева "Батьківщина-Мати"
Черкаси також мають свій меморіальний комплекс "Пагорб Слави", який став архітектурним символом міста. Комплекс, створений у 1977 році, включає площу Слави, Черкаський краєзнавчий музей і монумент "Батьківщина-Мати". Монумент створений талановитою скульпторкою Галиною Кальченко, яка була ученицею Євгенія Вучетича. Черкащани вважають, що її версія статуї перевершує київську за емоційністю та "живістю". Первісно монумент планували зробити вищим – до 22 метрів, але його зменшили через втручання київських чиновників, які забажали перенести більший проєкт до столиці.
Меморіал Батьківщина-Мати – це не лише архітектурний символ, але й пам’ятник історичним змінам. Від радянських ідеологічних штампів до міжнародного визнання – ця статуя стала свідком і символом трансформації України.
Нагадаємо, Дністровський каньйон — українська перлина завдовжки 250 км, яку варто відвідати.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у нашому Instagram та TikTok !
