Жовква, розташована на межі Розточчя та Малого Полісся, є одним із найкрасивіших і найцікавіших міст Львівщини, яке зберегло свою автентичність та унікальну архітектуру. Місто, засноване наприкінці XVI століття, було спроектоване за концепцією "ідеальних міст" доби Ренесансу — кожен архітектурний об’єкт тут мав своє місце і значення. Завдяки такому підходу Жовква набула статусу важливого культурного, релігійного та торгового центру.
Історія заснування і розвиток міста
Заснування Жовкви припадає на 1597 рік, коли коронний гетьман Станіслав Жолкевський розпочав будівництво міста-фортеці на підвищеній платформі біля села Винники. Місто отримало магдебурзьке право в 1603 році від короля Зигмунта III Вази, що сприяло розвитку ремесел та торгівлі. Жовква була укріплена валами та ровами, а в центрі розташовувалася ринкова площа з замком, житловими кам’яницями та костелом.
Найбільшого розквіту місто досягло за правління короля Яна III Собеського, який зробив Жовкву своєю резиденцією та перетворив на важливий політичний і культурний осередок Речі Посполитої. Тут він приймав послів, вів перемовини і навіть святкував перемогу після битви під Віднем у 1683 році. За часів Яна Собеського в Жовкві було збудовано багато культових і громадських споруд, створено сади та парки.
Архітектурні пам’ятки Жовкви
Жовква славиться своїми історико-архітектурними пам’ятками, які входять до Державного історико-архітектурного заповідника. Серед найвидатніших пам'яток міста:
- Жовківський замок — побудований у 1594 році як оборонна резиденція Жолкевських, а згодом — короля Яна III Собеського. Замок став місцем зберігання унікальних колекцій творів мистецтва, меблів та зброї.
- Костел святого Лаврентія — збудований у XVII столітті, цей костел був місцем поховання родини Жолкевських і вважався одним з найкрасивіших храмів Речі Посполитої.
- Синагога — одна з найстаріших оборонних синагог у Європі, збудована в стилі ренесансного бароко. Синагога виконувала не лише релігійну, але й оборонну функцію.
- Василіанський монастир і церква Різдва Христового — заснований у XVII столітті монастир став важливим центром релігійного життя. Особливо цінний розпис храму, створений Юліаном Буцманюком у 1930-х роках.
- Церква Святої Трійці — дерев'яна церква збудована у 1720 році, є унікальним зразком народної архітектури. Її іконостас належить до найкращих творів українського барокового живопису і різьби.
Містобудівні та ландшафтні особливості
Жовква є прикладом "ідеального" ренесансного міста з гармонійним плануванням. Місто спроектоване з урахуванням природних особливостей місцевості, а його вулички і квартали відображають цехову та етнічну структуру суспільства. Центральну частину міста звільнили від торгових функцій — спеціальні площі для торгівлі дровами, худобою та зерном були винесені за межі оборонних мурів. Такий підхід дозволив створити у Жовкві більше простору та озеленених зон.
Особливого значення надавали і оборонній системі міста. Жовкву оточували міцні оборонні мури з вежами, рвами і валами, а навколо розташовувалися заміські парки та мисливські угіддя. Король Ян Собеський, обравши Жовкву своєю резиденцією, облаштував "Звіринець" — паркову територію, де розводили диких тварин для полювання.
Культурне життя і спадщина
З XVII століття Жовква була важливим осередком мистецького життя. Тут працювали відомі художники, іконописці, різьбярі. У місті діяли друкарні, зокрема василіанська та єврейська друкарні, які видавали книги релігійного та світського характеру. Відома єврейська друкарня друкувала твори, які розповсюджувалися по всьому світу.
У ХХ столітті, після Другої світової війни, Жовква втратила частину своєї культурної спадщини. Були зруйновані єврейська громада та її культурні об’єкти, серед яких і унікальна синагога. У радянський період місто перейменували на Нестеров на честь льотчика Петра Нестерова, а історичні пам’ятки використовувалися не за призначенням.
З незалежністю України місту повернули його історичну назву — Жовква. У 1994 році місту надали статус Державного історико-архітектурного заповідника, до складу якого входять 55 пам’яток архітектури. Сьогодні Жовква є претендентом на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пам’ять про єврейську громаду
Жовква була місцем проживання великої єврейської громади. Перша згадка про євреїв у Жовкві датується кінцем XVI століття. У місті діяла одна з найбільших синагог Європи, яка також виконувала оборонну функцію. Протягом XVII–XVIII століть єврейська громада Жовкви зростала і мала значний вплив на економічне життя міста.
Однак у роки Другої світової війни більшість євреїв Жовкви були знищені під час Голокосту. Після війни єврейський цвинтар було зруйновано, а на його місці організували ринок. Сьогодні зусиллями громади проводяться роботи зі збереження пам’яток єврейської культури, зокрема відновлення синагоги.
Сучасна Жовква
Жовква залишається унікальним прикладом ренесансного "ідеального міста", яке зберегло своє первинне планування, більшість історичних будівель та оборонних споруд. Місто приваблює туристів з усього світу своїми архітектурними пам’ятками, мальовничими ландшафтами та багатою історією.
Сьогодні Жовква — це місто з активним культурним життям, численними фестивалями та туристичними заходами. Туристи приїжджають сюди, щоб насолодитися атмосферою давнини, оглянути пам’ятки архітектури та побачити на власні очі ренесансне місто, яке стало символом культурної спадщини Західної України.
Нагадаємо, село Витачів: місце сили і тисячолітньої історії на березі Дніпра.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok!
