ПідтриматиРусский

Перша українська кінострічка, у виробництві якої використано штучний інтелект: що відомо про "Перший код" (ексклюзив)

Продюсер фільму "Перший код" ексклюзивно для "СК Лайф" поділився думками щодо української кіноіндустрії на світовому ринку

Соф’я Донцова
Соф’я Донцова

Журналістка

перший код фільм

Напередодні виходу фільму на Всеукраїнській платформі MEGOGO, продюсер фільму "Перший код" та ІТ-підприємець Владислав Савченко розповів про перше в Україні застосування штучного інтелекту в кінопродукті, аби створити багатоголосний дубляж.

Ексклюзивно для "СК Лайф" він поділився думками щодо української кіноіндустрії на світовому ринку.

продюсер фільму ''Перший код'' та ІТ-підприємець Владислав Савченко

– Ви розповідали що до кінострічки залучений штучний інтелект, що саме він зробив?

Штучний інтелект – важливий етап розвитку нашого продукту, він провів величезну роботу, яку майже неможливо було зробити в Україні. Ми хотіли зробити англомовний дубляж, зрозумілий для іноземного глядача, щоб він не мав присмаку незакінченості чи поганої якості, зайвих акцентів, і щоб це було зрозуміло англомовній аудиторії. Тому ми вирішили скористатися можливістю формування голосів за допомогою штучного інтелекту: сформували голосові моделі різних спікерівта навчилися алгоритмів. Це зайняло дуже багато часу, адже нам не вистачало комп'ютерних ресурсів та серверів, і для цього ми брали додаткові - щоб швидше навчитися, все правильно озвучити, і нам це вдалося!

80% діалогів у стрічці перекладено штучним інтелектом, лише 20% - це справжні актори дубляжу. Ми зробили аудіальні образи кожного спікера й відтворили майже один в один голос цієї ж людини англійською мовою, але вже без акценту. Це перший фільм у кіноіндустрії, перекладений за допомогою штучного інтелекту. Навіть колеги по цеху з Америки та Канади, які мали змогу почути частину роботи, сказали що це просто "вау", що це величезний пласт роботи й запитували, як нам це вдалося.

Тому я думаю, що це буде фішкою нашого продакшена. Ми зможемо створювати дубляж в Україні будь-якою мовою і продавати його, це буде на професійному рівні, бо ми потрапляємо в ліпсинг, а тембр голосу співпадає з оригіналом. Це буде якісніше передавати настрій, емоції та вайб знятого на кінокамеру.

продюсер фільму ''Перший код'' та ІТ-підприємець Владислав Савченко

– Що було особливим у першому в Україні продакшені багатоголосного дубляжу?

Частина інтерв’ю була знята російською, тому перша літерація багатоголосного дубляжу полягала в тому, що нам довелося дублювати спікерів, я дублював навіть самого себе. Це важко, адже потрібно було зробити якісно, передати ті емоції і той настрій, що був на екрані. Наступна літерація – ми зробили звук 5.1 зі звуку 2.0, а це ще один величезний пласт роботи. Розкладали доріжки, працювали з музикою в кадрі, з голосами та різними звуками – це все надскладна робота. Третя літерація – багатоголосний англомовний дубляж, і це чи не перший кейс в Україні, коли він зроблено добре. Робили так, аби зайшло західній аудиторії, аби їм було все зрозуміло. Ми стикалися з усім – від того, що в нас нічого не виходило, до того, що голоси не були схожі на оригінал, не могли передати емоції та інтонацію. Змінювали підходи, використовували різну англійську – то американську, то британську, і врешті дійшли консенсусу й зробили вже фінальний варіант. Переклад і дублювання кіно – це суцільний челендж, який скоро покаже свої результати.

що відомо про фільм ''Перший код''

– Які переваги та недоліки багатоголосного дубляжу в українському кінематографі?

Насправді в Україні, дуже легко зробити якісний український багатоголосний дубляж, який може надавати своє забарвлення кінокартинам. А якщо казати про інші мови, то в нас майже неможливо зробити хороший переклад на іспанську, англійську чи німецьку, бо дуже обмежений ресурс, і переклад може виглядати трішечки по-аматорськи, а в кіно цього допустити не можна. Тому ми зробили перші кроки, застосувавши дубляж штучним інтелектом, щоб зробити все суперпрофесійно!

що відомо про фільм ''Перший код''

– Які були головні виклики у створенні цього фільму, та як ви їх подолали?

По-перше, в нас спочатку не було бюджету, ми створювали малобюджетне історично-документальне кіно. Лише потім, коли почали змінювати формат, виявилося, що ми знімали все в поганій якості, навіть не в 4К. Тому перша пропозиція від команди – треба перезняти весь матеріал, але це було неможливо. Наприклад Олексій Скрипник, якого ми знімали 8 місяців тому, помер від сердечного нападу, і ми просто не могли перезняти його інтерв’ю. Та команда придумала, як обійти цю історію. Ми відзняли екрани, на яких транслювався відзнятий матеріал і додали в кадр, щоб зменшити зображення й відійти від "зерна".

Наступна проблема – домовитись з усіма компаніями, які ми хотіли відзняти в фільмі. Нам потрібні були засновники та фаундери – це дуже зайняті люди, і їм треба було продати ідею: що ми робимо, для чого робимо, тому не всі погодилися. Деякі великі компанії, яких ми хотіли зробити частиною нашого продукту, відмовилися від зйомки, якось трошки дистанціювалися від України, хоча зараз необхідно правильно подавати меседжі про нашу країну. А саме, що в нас є класні підприємці, талановиті люди, розумні інженери, програмісти, дизайнери, маркетологи та ін., і про це треба розповідати більше.

що відомо про фільм ''Перший код''

Ще виклики пов’язані з тим, що вимикали світло, і ми просто не могли знімати на локаціях. Якось треба було зробити нічні зйомки в крематорії до комендантської години. Це був один з найважчих челенджів, який ми виконали, тому що було холодно, в нас перестало працювати обладнання. Думаю, це пов'язано з тим, що ми знімали на кладовищі, було навіть морально важко, все тиснуло, але ми впорались!

Ще проблема: ми фінально сформували продукт, але велику кількість сцен та реплік довелося видалити, бо комусь не сподобалось. Це було важко, адже ми вже зробили правильний та якісний фільм, а його знову потрібно було правити там, де можна було б залишити, й воно мало б свою цінність та атмосферу. Загалом це постійні квести, дуже важко домовлятися з успішними, зайнятими людьми про зйомку й потім робити так, щоб їм сподобалося те, що ти зробив. Для мене це буде дуже повчальний кейс, коли створюєш продукт за свої гроші, але впливати на нього в достатній мірі інколи не можеш. І все ж таки ми подолали всі перепони, і в нас вийшов класний фільм!

що відомо про фільм ''Перший код''

– Як ви оцінюєте вплив фільму "Перший код" на українську кінематографію та глядацьку аудиторію?

Я оцінюю так: ми достатньо сильно сколихнули кіноіндустрію, адже нічого такого гучного давно не робилося. Щедро "поливали" маркетингом – про створення проекту знали дуже багато людей не лише з ІТ-індустрії. Команда підбадьорювалася тим, що в якийсь момент ми були єдиними, хто знімав кіно в Україні під час воєнного стану. Під час повномасштабного вторгнення всім різко стало не до створення кінопродуктів, але в нас була дуже важлива задача, ми вирішили продовжити і робили це навіть під час несприятливих умов. Своїм прикладом показали, що можна робити класні речі!

Навіть якщо це якась нішова історія, все одно можна про наукові, інженерні речі розповісти так, аби вони були зрозумілими для людей та кіноіндустрії. Зняти так, аби візуально фільми виглядали класно, навчали чогось своїх глядачів. Ми зробили ще один крок для того, щоб популяризувати корисний контент, тобто показувати документалістику в кінотеатрах. Довели, що це можна робити, на це є запит, і ми можемо привчати аудиторію споживати якісний контент. Це мають бути фільми, які навчають чогось нового, дають розуміння про певні технології: як це працює, і що там всередині. Тому, думаю, що вплив ми відчуємо через деякий час.

що відомо про фільм ''Перший код''

Ми викликали конкуренцію, бо розпалили певну жагу до крові в позитивному її прояві. Думаю, що ще побачимо класні українські продукти, які будуть випускати наші режисери, побачимо кейси, коли українське кіно буде дедалі успішнішим. Зможемо інтегрувати контент, споживання та виробництво - і це буде корисно!

– Як ви оцінюєте стан розвитку української кіноіндустрії зараз порівняно з минулими роками?

Декілька українських компаній активізувалися – почали випускати більше контенту, і промо на міжнародній арені стало міцнішим. Я бачу зараз тенденцію, що ми спрямовуємо зусилля на те, аби завойовувати аудиторію за кордоном. Це означатиме, що будуть валютні надходження для української кіноіндустрії ззовні, і це великий стимул для розвитку виробництва та правильного контенту під різні аудиторії, розраховані на закордонного споживача.

– Які ви бачите можливості розвитку українського кіно на міжнародній арені?

Зараз є запит на український контент. Нашим експатам та країнам-партнерам цікаво подивитися, що воно, та як ми вміємо робити. Тому коли ми демонструємо український контент, вони бачать, що якість не гірша, а інколи навіть краща ніж у колег в Європі та Америці. Зараз через те, що Україна на слуху, ми можемо залучати партнерів, замовників та американські чи європейські команди. Вони готові співпрацювати, а залучення таких експертів суттєво збільшить якість та забезпечить проникнення українського контенту на закордонні ринки. В нас є проблема: ми думаємо, що знімаємо американський формат кіно, але через те, що знято в Україні, це ніхто не буде дивитися. Тому залучення американських продюсерів та режисерів просто конче необхідно, щоб ми робили успішний продукт для них. Закордонні команди допоможуть українському кінематографу міцніше зростати в бюджетах, в якості та правильно розуміти, що необхідно європейській чи американській аудиторії, адже вона дуже різна.

що відомо про фільм ''Перший код''

– З якими викликами стикається кіноіндустрія в Україні?

Кіноіндустрія в Україні стикається з відсутністю фінансування та нормального доступу до закордонних ринків. Якщо порівнювати, наприклад, з європейською чи американською кіноіндустрією, то наші бокс-офіси, переведені у валюти, виглядають непривабливо для іноземних інвесторів.

Але іноземцям подобається те, що в Україні можна знімати якісно й досить недорого в порівнянні з Америкою чи Європою. Тут така ж історія, як на початку з ІТ-індустрією - ми аутсорсимо та аутстафимо наші кіноресурси та камераменів, локації, команди та навіть костюми, аби можна було отримувати замовлення від іноземців для міжнародних продакшенів. Але це не дуже активізує розвиток української кіноіндустрії.

Цього року вийшло понад 10 українських стрічок - і це хороша новина, тому, сподіваюся, повномасштабне вторгнення змотивує всіх більше знімати наш продукт, адже він наразі конче необхідний. Пропагувати та споживати українське зараз на часі!

Нагадаємо, що 20 грудня в Інституті проблем сучасного мистецтва в Києві відбулося відкриття першої персональної виставки художниці Соні Морозюк – "Мазня". На важливий для мисткині захід завітало понад 250 людей, серед яких були українські зірки, а також її рідні та друзі.

Інші новини