ПідтриматиРусский

Інна Мірошніченко розповіла про наставництво над дітьми-сиротами і вихованцями дитбудинків

Дітям, позбавлених батьківської опіки, потрібно допомагати пристосовуватись до життя за межами дитбудинку

Христина Яким
Христина Яким

Редактор стрічки новин СК Лайф

Інна Мірошниченко

Українська блогерка, адвокат, дружина відомого ведучого Тимура Мірошниченка та мати трьох дітей Інна розповіла своїм підписникам про практику наставництва для дітей-сиріт.

Інна розпочала з загального поняття наставництва. Це добровільна діяльність. До дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт, або дітей, позбавлених батьківського піклування, приходить наставник (вихователь), для індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

"Діти в інституційних закладах здебільшого нічого не знають про зовнішній світ. Їхній світ – це територія закладу. Це тюрма. Годують, прогулянки за розкладом, дозвілля за розкладом, відбій. Нуль особистого простору, нуль особистих речей. Сьогодні труси твої, завтра одногрупника", – зазначає блогерка

За її словами, діти можуть не знати, який вид насправді має картопля, бо мають змогу бачити її лише варену в тарілці. Вони не вміти готувати, купувати продукти, не знають, що таке гроші, як їх заробляти та навіть як витрачати. Не знають, ким хочуть стати, бо для них слова юрист/лікар/хореограф – невідомі, і ні про що не говорять. 

"Наставник – це друг. Він не замінить батьків. Але він дасть підтримку. Розкаже про світ. Стане провідником. Врятує. Наставник – це той, хто приходить і дарує свій час. Хто вислухає, дасть пораду, посміється, поплаче". 

Як зауважує далі жінка, самогубство серед випускників закладів – це не рідкість. Вони часто не можуть пристосуватися до життя, бо звичайні речі їх шокують. А коли нікого поруч, то це випробування стає непосильним. І якраз наставник може стати тою людиною, яка поділиться досвідом. Прості речі для нас можуть стати відкриттям для дитини.

Покрокова інструкція як стати наставником: 

  1. Подати до Центру соціальних служб (ЦСС) пакет документів (заяву, копію паспорта, довідку про наявність/відсутність судимості, висновок про стан здоров’я).
  2. Отримати направлення на навчання.
  3. Пройти курс підготовки (триває кілька навчальних днів).
  4. Познайомитися з дитиною, яку вам підберуть.
  5. Отримати згоду батьків чи представників дитини на наставництво.
  6. Укласти договір про надання послуг наставництва.

З дитиною можна проводити час як в закладі, так і за його межами. Можна водити її на навчання, брати додому на вихідні/свята/вечері/ночівлі тощо. 

"Ніхто не зобовʼязує вас насильно ходити до дитини, якщо ви раптом зрозумієте, що переоцінили себе. В рекомендаціях на сайтах ЦСС пишуть, що частота і тривалість зустрічей має бути від 1 години 1 раз на тиждень. Але я не знайшла цього в Положенні чи Типовому договорі. Тому не можу поки прокоментувати. Думаю, що це залежить від конкретного центру", – пише Інна. 

Нагадаємо, нещодавно Тімур Мірошниченко розповів про особливості системи усиновлення в Україні.

Інші новини