Дата віддання почесті працям Матрони за новим календарем щорічно справлятиметься 27 березня.
Свята мучениця Матрона Настовиця здавна вважається захисницею і покровителькою дівчат та жінок, домогосподарок, берегинь вогнища. У день, коли віряни вшановують пам'ять великої жінки, яка віддала життя в ім'я відданості вченням Господа, господині просять в молитвах підтримки в справах насущних і сімейного щастя.
Історія життя святої і появи свята:
Мучениця Матрона Солунська народилася в 3-4 століттях в грецьких Фессалоніках. Відомості про її юність не дійшли до нас. Вона виховувалася в релігійній родині, з дитинства долучалася до віри, багато молилася і ходила до церкви. Дівчина була наложницею дружини відомого і впливового воєначальника – Павтили, яка, будучи юдейкою, посилено схиляла саму Матрону зректися християнства в ім'я прийняття іудаїзму.
Така пропозиція не лише не зламала справжню християнку, а й додала впевненості в обраній релігії; потайки від господині вона читала молебні в храмі, просячи кращого життя і дякувала Господу за все, що має. Дізнавшись про це Павтила стала питати, чому та пішла до церкви, а не в синагогу, як наказувала пані. Почувши відповідь, яка абсолютно не задовольнила її, про те що Бог давно відступив від іудеїв, а у християн він знаходиться і в храмі і в серці, володарка розлютилася і власноруч побила Матрону. Заспокоїлася вона, тільки коли віддала наказ зв'язати ріки та ноги, і замкнути в темниці єретика.
Виявивши вранці розв'язану полонянку, володарка знову піддала мученицю побиттю до напівнепритомного стану, залишивши її без їжі і води на чотири дні. Під час наступного приходу, Матрона знову була звільнена. Не в силах споглядати такого нахабства, Павтила вбила жінку і скинула тіло з виступу. Саму ж катівню спіткала схожа загибель – оступившись вона зірвалася з моста. Мощі Матрони Настовниці зберігаються в іменному храмі, побудованому єпископом Олександром Солунським. Вважається, що вони донині зцілюють хворих і дарують благоговення присутнім.
Традиції, заборони та дозволи:
На Матрону прийнято працювати по господарству і не сидіти без діла. Таку назву свято отримало від наявної традиції перебирати в засіках ріпу, яка мала славу невіддільної частини селянського столу. Всі запаси, які змогли залишитися після зимівлі, піддаються огляду і підрахунку. Вважалося, що лаятися в цей день категорично не можна – можна і не помиритися. Вірили селяни і в інші прикмети. Наприклад, іній вранці напередодні торжества обіцяв високий урожайний рік, а птиці, що кричать та низько літають – до сухого і спекотного літа.
Нагадаємо, що раніше українській поетесі Ліні Костенко виповнилось 94 роки.
